Ринок нерухомості України переживає важкі часи. За останні місяці обсяги будівництва в країні неухильно скорочуються. І всі галузі, так чи інакше пов'язані з ринком нерухомості, втратили інвестиційну привабливість

Ці та інші запитання читачів «КП» в інтерв'ю з головним архітектором Києва Василем Присяжнюком

Чому останнім часом все серйозне проектування в місті віддають іноземцям? Невже у нас немає українських фахівців?

Дійсно, залучення до проектування архітекторів з інших країн різко зросла. У місто приходять нові технології будівництва. А вітчизняна архітектурна школа трохи відстала в цих питаннях. Але наше законодавство має одну особливість. За проект повинен відповідати український проектувальник. На жаль, наші архітектори останнім часом не беруть активної участі у великих конкурсах. Сподіваюся, що з урахуванням економічної кризи охочих стане більше. Я зацікавлений, щоб члени Спілки архітекторів України були більш активними.

 

Скажіть, як могли дозволити будівництво висотки під назвою «Парус» прямо посеред міста? Куди дивилися архітектори, коли затверджували цей проект?

Будівництво таких об'єктів законами і нормами не заборонено. Є логіка замовника, інтереси архітектора, який проектує об'єкт. Свого часу це будівництво було погоджено. Я думаю, що замовник та інвестор зроблять висновки з результатів своєї роботи. Економічна криза покаже, окупаємо цей об'єкт в умовах кризи чи ні.

 

Сьогодні є спеціальне розпорядження мера міста, яке забороняє подальше проектування та будівництво висотних будівель в історичній частині Києва. Ми розробили схему розміщення висоток в столиці. Надалі будувати такі будинки в центрі буде заборонено. Вже зараз визначено 10 місць, де можуть з'явитися будівлі більше 73,5 м заввишки. Це території вздовж залізниці, за межами Подолу, Печерського і більшої частини Шевченківського районів, а також на Лівобережжі. Все це робиться для того, щоб розвантажити центр міста від нарощування робочих місць і зменшення доступу транспорту до центральної частини.

 

Коли буде затверджено Генеральний план розвитку Києва?

У вересні цього року було рішення Київради про розробку Генплану розвитку столиці. Прогнози, закладені в Генплан, затверджений у 2002 році, не виправдалися. Показники за чисельністю населення невірні. Адже Генпланом передбачалося, що у нас практично не буде приросту населення, і до 2020 року ми отримаємо цифру в 2 млн. 700 тис. Чоловік. Проте вже сьогодні, за неофіційними даними, в Києві проживають близько 4 млн. Чоловік.

 

Концепція нового Генерального плану буде завершена в наступному році і представлена ​​на обговорення громадськості. Після обговорення, врахування конструктивних зауважень і затвердження концепції Київрадою розпочнеться робота над новим Генеральним планом розвитку міста. Завершити його планується до кінця 2010 року і потім подати на затвердження сесії Київради.

 

Дуже хвилює доля фунікулера. Адже коли побудували другу готель на Поштовій площі, його практично не стало видно.

Ми буквально недавно розглядали на містобудівній раді проект реконструкції фунікулера. На жаль, його опорні частини вже деформовані. Тому доведеться повністю замінювати опори новими конструкціями. Безумовно, колишню архітектуру ми збережемо. При цьому замінимо вагони і зробимо капітальний ремонт станцій. Ці роботи почнуться в наступному році. Думаю, місяців через 7 вони будуть закінчені. Що стосується його сприйняття, то більше ніхто закривати його не буде. Перед ним залишиться площа, яку впорядкують і приведуть в порядок. Запевняю вас, з фунікулером все буде добре.

 

Після того як настала фінансова криза, чи багато будівництв уже заморозили?

Чіткої статистики поки немає, я думаю, що в січні у нас з'являться такі дані по припиненим проектам. Звичайно, можна сказати, що криза неминуче вплинув на будівельний комплекс в столиці. Результати вже видно. Деякі об'єкти, в які вкладено в основному російська капітал, на жаль, консервуються. Приклад - будівництво «Міракс-Груп» на вул. Глибочицькій. Також зупиняються ряд об'єктів, які будувалися в кредит, в основному це житло.

 

Уряд зараз шукає рішення, щоб все-таки завершити об'єкти, які знаходяться у високому ступені готовності. Для цього мають бути заходи по компенсації, економії відповідних витрат підрядних організацій і замовників. Неминуче гряде жорстка економія зарплат для робітників, і це вже спостерігається у будівельних організаціях. Звичайно, будуть скорочення технічного, обслуговуючого персоналу, для того щоб сконцентрувати гроші для завершення розпочатих об'єктів, які знаходяться у великій мірі готовності. Об'єкти, що мають нульовий цикл, звичайно, можуть бути припинені, але, думаю, треба зробити все, щоб будь-яке будівництво, яке вже розпочато, мало свою стадію завершення.

 

Зараз міська адміністрація готує проект міського бюджету і програму соціально-економічного розвитку на 2009 рік, які націлені на завершення будівництва шкіл, дитячих садків, поліклінік та інших соціальних об'єктів в наступному році.

 

Багато розмов було про те, що хрущовки будуть зносити, потім все стихло. Чи будуть коли-небудь зрушення в цьому напрямку?

Дійсно, в Києві недостатньо територій для розміщення житла. Тому інвестори і замовники почали звертати увагу на старі забудови, особливо хрущовки. Ми в свою чергу також робимо програму з реконструкції великопанельних будинків. Можна йти двома шляхами. Перший - це знесення хрущовок і будівництво на їх місці нових будинків. Розрахунки показують, що на таких територіях можна побудувати вдвічі більше житла, ніж було. Це викликає інтерес у деяких замовників.

 

Є й другий шлях, по якому свого часу пішла Німеччина. Старі будинки там модернізують. Наприклад, в Берліні 70% хрущовок вже облицьовані, утеплюють, в них замінені підлоги і склопакети, інженерні комунікації. Жителів з квартир ніхто не виселяв. Питання складне, потрібно враховувати думки городян. Якщо вони вважають, що ці будинки необхідно ремонтувати, тоді треба створювати там людські умови. Зробити їх теплими, впровадити системи заощадження енергії. Німецький досвід показує: в таких будинках в п'ять разів менше споживання тепла, електроенергії, газу та води. Заковика в одному - на ці цілі у країни немає грошей. Тому потрібно шукати інші форми фінансування таких проектів.

 

Але роботи в цьому напрямі ведуться. Як приклад - будинку по вулиці Попудренка, Мініна вже відселили. Цей мікрорайон зносять, а на його місці будують нове житло, переселяючи людей в поліпшені будинку.

 

Розкажіть про підготовку міста до Євро-2012. Що заплановано, що вже зроблено і що в найближчих планах?

Головне завдання для Києва - здійснити до 2011 року реконструкцію центрального стадіону НСК «Олімпійський», а також побудувати новий термінал у Борисполі. На сьогоднішній день вже закінчується будівництво нової злітно-посадкової смуги в Жулянах. Її подовжили, і тепер вона може приймати величезні літаки. Залишилось тут побудувати новий термінал для прийому пасажирів. Нам необхідно створити велику мережу готелів для прийому гостей. Зараз таке будівництво ведеться в центральній частині міста. Вже зводяться готель «Хілтон» на бульварі Шевченка, готель на вул. Великій Васильківській, навпаки Миколаївського костьолу. Також запроектовані ще кілька об'єктів цієї сфери, над якими вже ведеться робота.

 

Коли на містобудівній раді буде приділятися належна увага озелененню міста? Чому з'являються об'єкти без паркінгів?

Ми звертаємо увагу на благоустрій прилеглих територій, особливо коли будівля зводиться у вже існуючому кварталі або мікрорайоні. Передбачаються й паркінги. Зараз у центральній частині це обов'язкове правило - на кожну квартиру має бути одне машиномісце. А зверху паркінг слід озеленити та упорядкувати, для того щоб там могли відпочивати люди. Необхідно, щоб таке правило діяло по всій території міста.

 

Чи правда, що будівля навпроти ЦУМу будуть зносити? Якщо так, то як можуть знищити будинок, який є культурним пам'ятником?

На розі вулиць Богдана Хмельницького та Хрещатика дійсно планується будівництво офісно-торговельного комплексу. По висоті він буде такий же, як і ЦУМ. При цьому поставлено завдання зберегти архітектуру існуючої будівлі, стіни якого мають цінність. Дійсно, це пам'ятка місцевого значення, і управління охорони культурної спадщини Київської міськдержадміністрації поставило завдання його зберегти